Верховна Рада ратифікувала Стамбульську конвенцію щодо запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.
За ратифікацію документа проголосували 259 депутатів, проти – вісім. Президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроект про ратифікацію конвенції 18 червня. Наприкінці січня 2022-го друга петиція з вимогою ратифікувати документ набрала необхідну кількість голосів і президент на неї відреагував. Зеленський обіцяв, що після доопрацювання МЗС низки документів конвенцію ратифікує Верховна Рада. Перша петиція щодо ратифікації Стамбульської конвенції набрала необхідну кількість голосів у травні 2020 року.
За інформацією «Української правди», вимога ратифікації Стамбульської конвенції непублічно озвучувалася деякими державами-членами ЄС як передумова затвердження статусу кандидата на членство в Євросоюзі.
Що таке Стамбульська конвенція?
Стамбульська конвенція – це міжнародна угода Ради Європи, яку станом на січень 2020 року підписали уже понад 35 країн Європейського Союзу. Україна була однією із держав-авторок Конвенції й однією з перших підписала її. Це сталося у 2011 році. Однак понад 10 років Україна не могла її ратифікувати.
Важливість конвенції в тому, що це перший міжнародний юридично обов’язковий законодавчий акт, покликаний захищати права жінок в усьому світі й у будь-який час – як мирний, так і упродовж війн.
Цей документ встановлює кримінальну відповідальність за насильство проти жінок. У низці статей її автори конкретизують, про які форми насильства йдеться: це не лише сексуальне й фізичне, а ще й психологічне, економічне, примусовий шлюб, примусовий аборт або стерилізація, каліцтво жіночих геніталій, «злочини, вчинені в ім’я так званої честі», переслідування тощо.