Щорічно, починаючи з 2016-го, 11 лютого за рішенням ООН відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science). Це свято «засновано для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат».
В Україні статистика доволі непогана: 46% жінок-науковиць. Українки гучно зарекомендували себе в молекулярній біофізиці, психології, наноматеріалознавстві, комп’ютерній інженерії та інших галузях науки.
Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на».
Пропонуємо вашій увазі розповідь про шість науковиць, які змінили хід історії.
Гіпатія Олександрійська ( 370-415 рр.).
Якщо досі на жінок-науковців сміють іноді дивися скоса, то лишень уявіть собі, як було у 300-х роках! У стародавньому світі серед жінок були одиниці, які займалися наукою. Вважалося, що це виключно справа чоловіків.
Тим не менше Гіпатія Олександрійська, яка отримала знання від батька, була однією з найвидатніших вчених свого часу! Її батько – філософ і математик Теон – виховував дівчинку сам, мама Гіпатії померла у пологах. Можливо, саме це спонукало батька передати свої знання доньці.
Гіпатія займалася обчисленням астрономічних таблиць. Також вона написала коментарі до творів Аполлонія і Діофанта, однак вони не збереглися. Жінка користувалася значною популярністю і повагою. Вона брала активну участь у житті міста, читала лекції в Олександрійській школі.
На жаль, її вбили фанатики-християни. Відтоді Гіпатія стала покровителькою науки, яка захищає її від натиску релігії. Погодьтеся, проблема актуальна до сьогоднішнього дня…
Марія Склодовська-Кюрі (1867 – 1934 рр.).
Мабуть, найвідоміша жінка-науковиця – це Марія Склодовська-Кюрі. Видатна вчена, засновниця науки про радіоактивність, двічі лауреатка Нобелівської премії!
Марія Склодовська-Кюрі досліджувала радіоактивність у парі з чоловіком П’єром Кюрі. Проте вони не використовували жодних засобів захисту… Ми ж у сучасному світі розуміємо, наскільки небезпечними були їхні дослідження. У підсумку Марія поплатилася життям, у неї розвинулася хронічна променева хвороба, яка призвела до онкології.
Тим не менше, відкриття вченої неймовірно важливі. Першу Нобелівську премію з фізики вона отримала у парі з чоловіком. А вже за два роки здобула премію з хімії, щоправда, на цей раз нагородили лише Склодовську-Кюрі.
Донька науковців – Ірен – продовжила їхню справу. І також отримала Нобелівську премію з фізики.
До речі, Марія Склодовська-Кюрі має відношення до Львівського політехнічного університету. Вона провела тут лекцію. А також через Лігу Націй сприяла наданню фінансової допомоги Політехніці. І допомагала потрапити на стажування у Європу перспективним вченим зі Львова.
Розалінд Франклін (1920-1958 рр.).
Усі ми знаємо, що таке ДНК. Однак мало кому відомо, що фактично відкрила ДНК англійська вчена Розалінд Франклін. Зауважимо, довгий час вона залишалася в тіні, усі заслуги приписували її колегам: Френсісу Крікові та Джеймсу Ватсонові.
Вона отримала зображення ДНК завдяки рентгену. Власне на основі її досягнень колеги-чоловіки вивели гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. До речі, Крік і Ватсон отримали за дослідження Нобелівську премію. Розалінд ж померла через рак за чотири роки до того у геть молодому віці, їй було всього 37…
До речі, це не всі досягнення науковиці. Вона також встигла зробити внесок у дослідження вугілля і графіту. Велике значення для науки мали її дослідження вірусів, зокрема вірусу поліомієліту.
Хоча колеги Франклін визнавали право жінок працювати науковцями, все ж вони всіляко намагалися применшити її роль і заслуги… На щастя, справедливість відновлена і заслуги вченої більше не применшують.
Геді Ламар (1914-2000 рр.)
Американську акторку Геді Ламар називали найкрасивішою жінкою Європи, і разом з тим її математичні здібності вражали! Її винахід (у парі з композитором Джорджем Антейлом) виявився необхідним для бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS.
Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані. Геді Ламар входить у Зал Слави Винахідників. І до дня її народження приурочений День винахідників у трьох країнах. До слова, батько винахідниці родом зі Львова.
Елізабет Блекберн (рік народження: 1948 )
Елізабет Блекберн Елен – американська науковиця, цитогенетик, лауреатка Нобелівської премії з фізіології або медицини за 2009 р. спільно з Керол Грейдер та Джеком Шостаком з формулюванням «за відкриття механізмів захисту хромосом теломерами та ферменту теломерази».
За останні два десятиліття молекулярний біолог Елізабет Блекберн стала лідером у прагненні з’ясувати функцію теломер – коротких ділянок ДНК на кінцях хромосом у клітинних ядрах, які допомагають підтримувати цілісність генетичної інформації при відтворенні клітин через нормальний поділ (мітоз). Блекберн порівнює теломери з посиленими наконечниками, які утримують шнурки від зношування. У 1985 р. вона відкрила фермент теломеразу, який відновлює частини теломер, які відсікаються під час мітозу.
Марина Вʼязовська (рік народження: 1984)
На завершення хочемо згадати, що й серед українок чимало науковиць. Наприклад, сучасний математичний світ сколихнула українка Марина Вʼязовська. Їй вдалося розв’язати надскладну математичну задачу, над якою вчені билися багато років. При чому вона знайшла дуже просте рішення.
У 2016 р. В’язовська розв’язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі та (у співавторстві) в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв’язано лише для просторів із трьома і менше вимірами, а розв’язання тривимірного випадку (гіпотеза Кеплера) було викладене на 300 сторінках тексту з використанням 50 000 рядків програмного коду. Натомість розв’язання В’язовської 8-вимірного випадку займає лише 23 сторінки та є «приголомшуюче простим». На дослідження цієї задачі В’язовську надихнув київський математик Андрій Бондаренко. Над розв’язанням вона працювала два роки у Берліні.
За роботу над найщільнішими пакуваннями куль у розмірностях 8 та 24, використовуючи модулярні форми, Марині В’язовській у 2016 р. присуджено премію Салема. Наразі Вʼязовська живе і працює в Швейцарії.
