В Україні з 10 грудня заборонено розповсюджувати одноразові пластикові пакети.
З того ж дня магазини та заклади обслуговування почали продавати їх, хоча ще донедавна вони були безкоштовними і в необмеженій кількості надавалися покупцю/клієнту. Причому кожна мережа встановила різні ціни: вартість коливається від 9 до 80(!) копійок.
Тернополяни діляться своїми відгуками від нововведення і не розуміють, чи мають вони взагалі платити за пакети та чому ціни різні. Чи не маніпулюють торгові мережі нормами закону і вартістю пакетів, читайте далі.
Три етапи
Платні поліетиленові пакети — це перший крок до повної відмови від використання пластику в побуті. Загалом новий закон передбачає поступове виведення із вжитку поліетиленових пакетів, які шкодять екології, у три етапи.
На першому, який розпочався 10 грудня, з продуктових крамниць, ринків, аптек вилучають поліетиленові пакети з товщиною стінок понад 50 мікрометрів. На другому (із березня 2022-го) — у вжитку дозволять біопакети, а також надтонкі поліетиленові. Проте використовувати їх можна буде лише для риби, м’яса, круп, і то як первинну упаковку. Третій період вступає в дію з 1 січня 2023 року. Відтоді в обігу будуть лише біопакети, інша пластикова упаковка — поза законом.
«Кажучи простою мовою, на першому етапі діє заборона безоплатного поширення в закладах торгівлі великих пластикових пакетів, які й до цього були платні, — пояснює адвокат Національної асоціації адвокатів України Василь Пацула. — Це пакети зі стінками завтовшки понад 50 мікрометрів, які витримують вагу понад 7 кілограмів, і туди зазвичай українці складають свої товари після покупки. Багато супермаркетів уже давно почали заміняти їх на багаторазові торби».
“Фактично різною ціновою політикою торгові мережі стимулюють покупців відмовитися від використання пластикових пакетів”
Заборона на безоплатне поширення стосується і тонких пакетів товщиною стінки від 15 до 50 мікрометрів. У них можна було покласти кілька кілограмів продукції. Також заборона торкнеться надтонких пакетів із товщиною стінок до 15 мікрометрів, куди люди зазвичай набирають овочі, фрукти чи крупи. «Їх розповсюдження буде повністю заборонене (як платне, так і безоплатне) на другому етапі закону — з 10 березня 2022 року», — уточнив Василь Пацула.
Чому ціни різні?
До 10 грудня уряд мав ухвалити постанову, щоб встановити мінімальні ціни на пакети. Проте цього так і не сталося.
Як пояснив юрист, відсутність постанови уряду про мінімальні ціни не перешкоджає обмеженню. Простими словами, якщо була б прийнята постанова, то пластикові пакети не могли б продавати за ціною «нижчою ніж…» Якщо такої межі не встановили, пакети все одно повинні продавати, навіть якщо мова йде про одну копійку.
«Стосовно різної вартості одноразових пакетів, то цінова політика кожної торгової мережі є індивідуальною, — додав юрист. — Ціну можна встановлювати на власний розсуд, головне, щоб вона не була нижчою від мінімальної. Станом на сьогодні вартість усіх «безоплатних» пакетиків закладається у ціну товару. Фактично різною ціновою політикою торгові мережі стимулюють покупців відмовитися від використання цих пакетів, адже логіка закону полягає якраз у тому, щоб покупець двічі подумав, чи потрібно йому платити зайві кошти за пакети, які він, відразу прийшовши додому, викине, чи краще скористатись багаторазовою тарою. Закон не зобов’язує і ніколи не зобов’язував продавців товарів та послуг надавати будь-які пакети безоплатно».
Відзначимо, що міністр екології Руслан Стрілець у коментарі ЗМІ також запевнив: одноразові пластикові пакети ніколи не були безкоштовними. Він сказав, що ціна тонкого пакета завжди закладалася у вартість товару, який ми купуємо.
Кого штрафуватимуть?
Якщо ви прийшли в магазин зі своїм пакетиком, куди набрали овочів чи цукерок, проте побачили у чеку ціну за нього, то в цьому випадку слід доводити, що це саме ваш пакет, каже юрист. «У великих мережах це зробити легко, оскільки ваше пересування магазином фіксується безліччю камер відеоспостереження. Якщо покупець відмовиться платити за пакет і вимагатиме перегляду відео з камер, то, швидше за все, ніхто не буде витрачати час на з’ясовування походження одного пакета і його без проблем пропустять. В іншому ж випадку слід наполягати на своєму до кінця», — радить Василь Пацула.
Юрист також пояснює, куди звертатися, якщо права порушують. Проте має сумнів, що люди будуть скаржитися, бо цей закон створює певні незручності саме покупцеві.
«Усі ми звикли до того, що, прийшовши в магазин, можемо, особливо не переймаючись, намотати собі пластикових пакетів, скільки потрібно, і фасувати в них все, що завгодно. Тепер же похід у магазин слід планувати завчасно, беручи із собою відповідну тару, — розповідає адвокат. — Коли всі норми закону будуть введені в дію (а після 1 січня 2023 року вводиться тотальна заборона на обіг усіх, навіть надтонких пакетів, призначених для фасування риби, м’яса та сипучих продуктів, крім біорозкладних пластикових пакетів), то скаржитись будуть хіба свідомі громадяни, які стануть свідками порушень саме з боку продавців товару (відпуск заборонених в обігу пакетів, відпуск по нижчій ціні від мінімально встановленої, відпуск пакетів без маркування чи інше).
Станом на сьогодні норми про накладення штрафів за розповсюдження пластикових пакетів ще не діють. Вони почнуть працювати з 10 березня 2022 року. Контроль за виконанням норм закону №1489-IX та повноваження з накладення штрафів за його порушення матимуть органи Держпродспоживслужби, куди і потрібно звертатися в разі виявлених порушень».
